Українська сучасна культура: Сучасна українська культура – Освіта.UA

Сучасна українська культура та її входження у світовий простір.

Протягом XX ст. українська культура розвивалася в складних умовах, її поступ мав здебільшого суперечливий характер. Незва­жаючи на це, здобутки українських митців у галузі літератури, обра­зотворчого мистецтва, досягнення вчених є вагомими і оригіналь­ними. Складнощі будівництва національної держави за сучасних умов не повинні лякати молоде покоління громадян України, яке має стати гідним кращих національних традицій, повноправно увійшовши у III тис. нової ери в ролі зміцнілого в роки сучасних випробувань, здорового й культурно збагаченого, вповні свідомого майбутніх завдань, національно згуртованого організму.

Фактор національної культури стає символом соціальних змін, бо в ній найповніше втілюється торжество і майбуття української на­ціональної ідеї.

Проголошення незалежності України викликало високе піднесен­ня національного духу, нові сподівання. В цей період було досягнуто значних успіхів в поширенні української мови як державної, було прийнято Закон про мови та інші важливі акти.

Основним змістом українського культурного оновлення і відро­дження була самовіддана праця багатьох дослідників, ентузіастів, прак­тиків з реконструкції тяжко здеформованої культури, залучення до нового життя великих набутків, які або були під арештом, або приза­булись, або були невідомими. Фантастичний пласт забороненого або замуленого часом став відкритим і оновлює величну «ікону» нашої культури. Дивним сяйвом опромінює нас те, що вважалося «білими плямами». Значна робота в цьому напрямку проводиться створеною в останні роки Національною комісією з питань повернення в Укра­їну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України. Так, організована нею державна програма “Повернуті імена” інтегрує зусилля багатьох інституцій, зокрема Національної Академії наук, Україн­ського фонду культури, товариства “Україна”, Фонду сприяння роз­витку мистецтв України, спрямовані на висвітлення невідомих фактів української культури. В архівах, музеях, бібліотеках України ство­рюються спеціальні відділи, де поширюється інформація про укра­їнську культуру в зарубіжних країнах.

Зусиллями згаданих інституцій тільки за останні два роки було проведено ряд міжнародних конференцій, фестивалів, виставок, в ре­зультаті яких “пригадано” імена Володимира Січинського, Олексан­дра Архипенка, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Григорія Крука, Люд­мили Морозової, Мирослава Радима, Ігоря Стравінського, Петра Ме­чика, Федора Акименка, Василя Авраменка.

Було дано значний імпульс розвитку національної культури шля­хом зняття обмежень на її поширення, дозволу підприємницької і комерційної діяльності в сфері культури, що особливо виразно ви­явилось у розширенні видавничої діяльності, появі нових часописів, у інтенсивному розширенні й насиченні радіотелевізійного ефіру кон­куруючими програмами національно-культурного змісту.

З’явились нові нетрадиційні форми культурної діяльності не тіль­ки в державних закладах культури, а й у комерційно-самодіяльно створюваній мережі. Значного розвитку набула діяльність “Това­риства шанувальників української мови” та “Просвіти” — не тільки з виконання Закону про мови, але й щодо поширення та пропаганди цінностей національної культури, організації недільних шкіл то­що. Виникаючі партії різного спрямування починають в своїх про­грамах все більше увагу приділяти проблемам розвитку національ­ної культури.

Осмисленню шляхів розбудови української культури присвячують свою роботу установи Національної Академії наук (Інститут історії, Інститут мистецтвознавства, етнології і фольклористики ім. М. Риль­ського, Інститут археології, Інститут літератури, Інститут соціології, Інститут філософії).

Опрацьовано декілька концепцій розвитку української культури за участю відомих вчених Г.Д. Вервеса, І.М. Дзюби, М.І. Гончаренка, М.В. Поповича, П.П. Толочка та інших.

У той же час зростають вимоги до національної культури, до більш ширшого розкриття спектру її функцій — особливо в су­часній ситуації, коли вона прагне зайняти гідне місце в світовому співтоваристві.

Узагальнюючи сучасний культурологічний досвід, відомий дослід­ник М.В. Гончаренко зазначає, що про високу історичну зрілість і міжнародне значення будь-якої національної культури, яка прагне статусу світової, можна говорити тоді, коли вона, по-перше, здатна ставити і розв’язувати провідні загальнолюдські проблеми, що зачіпають корінні запити людського буття, які не обмежуються суто ло­кальними інтересами коли її ідеали, цілі й програми збігаються з об’єктивним напрямом історичного поступу і виражають потреби суспільного прогресу. Коли вона висуває художників, вчених і діячів культури, здатних виразити ці потреби та ідеали з такого мірою істини й досконалості, що їх творчість набуває міжнародного значення. По-друге, коли вона досягає такого рівня розвитку, що її можна розгля­дати як цілісну систему, всі елементи якої міцно пов’язані між со­бою, продуктивно функціонують, підтримують на належному рівні її життєздатність і спроможність самозбереження. По-третє, коли вона тісно і дієво включена в міжнародний культурний процес, коли її духовні цінності ефективно діють на міжнародній арені, а її творчі сили беруть активну участь у культурному житті всього світу, в роз­в’язанні так званих глобальних проблем людства — політичних, правових, екологічних. По-четверте, коли вона має багатий ду­ховний і матеріальний потенціал, здатний зумовити її фактично без­межний успішний розвиток, коли їй властива здатність до самовідтво­рення на вищому рівні.

У суспільстві все більше усвідомлюється загальна потреба в куль­турі, що здатна вплинути на поступ суспільства в цілому. Культура все грунтовніше починає розумітись як найважливіший здобуток нації, її достоїнство і сутність, бо культура — це те, що збе­рігає й утверджує не тільки особистісне, але й національне. Перспективність розвитку української культури залежить від готовності її представників до культурної активності, яка в значній мірі залежить від стану їхнього менталітету. У ньому як характерну рису українця багато дослідників називають комплекс меншовартості, втрату національної гідності. Однак за даними дослідження Міністерства культури, яке відоб­ражає структуру населення дев’яти основних регіонів України, україн­ським громадянам (за їх самооцінками) притаманний досить знач­ний рівень самоповаги (2,8 бали за п’ятибальною шкалою), що свід­чить про потенціал перебільшеної само­критики української особистості. Певний стриманий оптимізм відносно перспектив розвитку націо­нально-культурної активності громадян України викликав той факт, що вони мають досить високе бажання, прагнення підвищувати рівень власної культури.

Базовою основою всіх змін у культурі є стан духовних потреб гро­мадян. Тому важливо підкреслити, що переважна більшість грома­дян України (77,5%) визначались у своїй потребі знань щодо культури власної нації. У той же час потребу в знаннях з історії та національ­них особливостей української культури, які складають ос­нову культури, мають майже три чверті громадян. Передумовою розвитку української культури є зростання в бага­тьох її сферах національної культурної самосвідомості, реального освоєння культури.

Сьогодні основним засобом в освоєнні здобутків української куль­тури виступають засоби масової комунікації (радіо, телебачення, преса, кіно), позитивний вплив яких відзначає три чверті громадян. Біль­шість громадян суттєвим здобутком національної культури останніх років вважає, насамперед “зрушення в оволодінні громадянами дер­жавною мовою”, яке закладає основи подальших позитивних змін.

Важливою традицією розвитку української культури був і є її високий фольклоризм, порівняно з високорозвиненими країнами. Переважна більшість вважає, що за останні роки відбулись позитивні зміни в опануванні населенням фольклору, звичаїв, народного мистец­тва. Результати вивчення разом з тим свідчать, що народ не просто підтримує етнографічну культур, а ставить на одне із головних місць в її опануванні якісний рівень — відродження української культури в її кращих класичних зразках.

У системі багатьох складових національної культури є такі, які в свідомості народу займають особливе місце як найважливіші, бо з ни­ми громадяни пов’язують образ своєї культури. В її якісне “ядро” пере­важна більшість опитаних громадян дев’яти регіонів України включили мистецтво, історію та мову. Насамперед мистецтво уособлює в свідомості народу живу душу його культури (виділяється музика, пісня, література).

Образ своєї культури громадяни також пов’язують з тією її скла­довою, питома вага якої в умовах науково-технічного прогресу та урбанізації все зменшується — національні звичаї, побут, предметне середовище, спосіб життя. Менше місця в системі національної культури надається релігії та рисам національного характеру. Однак слід зазна­чити, що в моделюванні системи базових елементів національної (української) культури існують значні відмінності між Східним та Західним регіонами України, які часто мають принциповий харак­тер і які є свідченням варіативності її розвитку. Якщо в Західній Україні при більшій насиченості релігійними організаціями релігійність зростає значно швидше порівняно з загально­українським (як і фольклоризація населення), то Східна (індустріально-урбанізована, зросійщена). Україна характеризується більшим зростанням потягу до світської культури, відвідування дискотек, відеосалонів, театрів, інтересом до розважальних телепередач, читання художньої літератури. Важливими складовими національної культури є всі сфери національного буття (господарське життя, військова справа, політика, побут, повсякденне спілкування, наука).

Проте XX ст. залишається для нас добою великих перемін, звершень, здобутків. Добою, коли народжувались великі поети, письменники, митці, композитори, режисери, вчені, герої, космонавти. Одними із кращих були:

Видатні художники сторіччя

Анрі Матіс (1869-1954)

Едвард Мунк (1863-1944)

Пабло Пікассо (1881-1973)

Михайло Бойчук (1882-1937)

Олександр Архипенко (1887-1964)

Василь Кандинський (1886-1944)

Казимир Малевич (1878-1935)

Генрі Мур (1898-1986)

Сальвадор Далі (1904-1990)

Кращі фільми сторіччя

“Загибель богів” Л. Віконті

“Андрій Рубльов” А. Тарковського

“Орфей” Ж. Кокто

“Леді Гамільтон” А. Корда

“Амадеус” М. Формана

“Москва сльозам не вірить” В. Меньшова

“Війна і мир” С. Бондарчука

“Біле сонце пустелі” В. Мотиля

“В бій ідуть тільки “старики” Л. Бикова

“Іронія долі” Е. Рєзанова

“Тіні забутих предків” С. Параджанова

“Камінний хрест” Л. Осики

“Сімнадцять миттєвостей війни” Т. Ліознова

Предыдущая16171819202122232425262728293031Следующая

Сучасна українська культура | Національний університет «Одеська політехніка»

ID: 6232

Навчальна дисципліна професійної підготовки

Рік впровадження: 

Кількість кредитів ЄКТС: 

Містить курсову роботу.

Форма контрою: 

Залік. Захист курсової роботи.

Кафедра: 

Кафедра культурології та філософії культури.

Кількість аудиторних годин: 

30 годин лекційних занять, 16 годин практичних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

є введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять про сучасну національну культуру, її елементи та їхній взаємозв’язок, завдяки якому можливе подальше теоретико––аналітичне вивчення культурних процесів, а також аналіз основних підходів до вивчення інших курсів за цим напрямком. Беручи до уваги фахову специфіку, пов’язану з природою культурології як синтетичного гуманітарного знання, вдається доцільним викладати сучасну українську культуру як перш за все складову частку світового культурного процесу.

Завдання дисципліни:

• формування теоретико––методологічних уявлень студентів про сучасну вітчизняну культуру як про семіотичну систему, що опосередковує уявлення наших попередників та сучасників про культурний всесвіт, та своє місце в ньому.
• В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: стан розвитку української культури в різних Ії галузях та проявах (театральне, музичне, хореографічне, архітектура та скульптура, кіномистецтво, декоративно––прикладне).
• В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:  самостійно аналізувати та оцінювати розвиток культурних феноменів, їх перспективи та проблеми; вміти розрізняти та розпізнавати конкретні тексти сучасної української культури. 

Основні результати навчання

Вміти використовувати відповідну термінологію, обговорювати факти та інтерпретації зрозумілою і чіткою мовою, застосовувати це в презентаціях, есе та дипломній роботі. Описувати структуру й зміст теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Відтворювати типологію культур та динаміку культурних форм. Впорядковувати множинність емпіричних фактів у відповідності з логікою становлення культури. Знаходити необхідний матеріал для організації культурологічного дослідження. Обговорювати проблематику аксіології культурних форм у просторі традиційної та сучасної культури. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо).

Застосовувати культурологічні знання в освітній практиці. Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст. . Оцінювати соціокультурну ситуацію в сучасній Україні, діяти з позицій культурного діалогу та толерантності. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно мистецькими проектами. Досліджувати культурні феномени та процеси їх 12 трансформації в контексті теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Порівнювати дослідницькі стратегії, що вироблені в межах провідних культурологічних напрямів та шкіл.  Досліджувати вплив міжнаціональних, міжетнічних суспільних відносин на розвиток культури. Визначати вплив глобалізаційних процесів на міжнаціональні та міжетнічні відносини. Знати і визначати релігійні впливи на різноманіття релігійних традицій, вірувань та переконань різних народів світу на формування самоідентифікації індивідів. Оцінювати роль історичних діячів, які сприяли змінам в історії світової культурі. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Знати принципи і вміти організувати ділові ігри, що моделюють ситуацію, яка наближена до реальної професійної сфери культуролога. Формувати позитивне ставлення суспільства до різноманітних національних меншин, вміти співпрацювати з носіями різних культурних цінностей. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• К – консультації викладача;
• МКР – модульна контрольна робота,
• КР– курсова робота.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Предмет, мета, завдання курсу.
  • ПЗ1. Мета семинару: 1.Засвоїти основні поняття курсу в різних аспектах. Опанувати основні методики аналізу сучасної української культури: герменевтика та семіотика .Проаналізувати полікультурну ситуацію українського духовного простору. Розглянути напрямки діяльності національних меншин в Україні.
  • СРЗ. К.
• 2 тиждень
  • Л2. Релігійна картина світу в сучасній Україні.
  • СРС.К.
• 3 тиждень
  • Л3. Благодійність та меценатство в сучасній Україні.    
  • ПЗ2. Мета семінару: Охарактеризувати напрямки роботи сучасних релігійних конфесій в Україні. Проаналізувати місце та роль благодійних організацій в Україні.
  • СРЗ, К, КР – перший етап, вибір теми.
• 4 тиждень
  • Л4. Стилі сучасного українського мистецтва.    
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень
  • Л5. Сучасна українська архітектура та скульптура.
  • ПЗ3. Мета семінару: Проаналізувати діяльність архітектурних та скульптурних проектів в сучасній Україні. Опанувати діяльність творчих діячів в галузі ізомистецтва,охарактеризувати діяльність галереї, фестивалів, арт–бізнесу.
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень 
  • Л6. Сучасний український театр.  
  • СРЗ. К. КР – захист І частини.
• 7 тиждень
  • Л7. Сучасний український театр.  
  • ПЗ4. Мета семінару: Охарактеризувати стилі сучасної української культури, навчитися розпізнавати та аналізувати різні стилі. Проаналізувати місце та роль українського театру в формуванні національного простору. Феномен театру в сучасній Україні.
  • СРЗ. К. МКР1.
• 8 тиждень
  • Л8. Розвиток та становлення українського кіномистецтва.
  • СРЗ. К.
• 9 тиждень
  • Л9. Садово–паркове мистецтво України.
  • ПЗ5. Мета семінару: Розкрити специфіку і феномен кіномистецтва в сучасній Україні.
  • СРЗ, К.
• 10 тиждень
  • Л10. Розвиток сучасного музичного мистецтва в Україні.
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л11. Декоративно––прикладне мистецтво України.
  • ПЗ6. Мета семінару: Розглянути основні етапи виникнення садово–паркового мистецтва в Україні, охарактеризувати основні напрямки роботи, види діяльності садово–паркового мистецтва. Розкрити та показати на прикладах еволюцію розвитку музичного мистецтва в Україні.
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень
  • Л12. Сучасна українська хореографія, циркове мистецтво.
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень
  • Л13. Циркове мистецтво України.
  • ПЗ7. Мета семінару: Проаналізувати методи, форми і нові технології в сучасному хореографічному мистецтві і розглянути діяльність циркових шкіл України.
  • СРЗ. К. КР – захит.
• 14 тиждень
  • Л14. Інфраструктура бібліотечного діла в Україні. Структура видавничої діяльності в Україні. 
  • СРЗ. К. МКР2.
• 15 тиждень
  • Л15. Діяльність музеїв України як форма збереження генетичної пам’яті українців.
  • ПЗ 8. Охарактеризувати специфіку діяльності музеїв та бібліотек в Україні.
  • СРЗ, К, залік.

Індивідуальна робота

Метою виконання курсової роботи є набуття знань з «Сучасної Українськой культури», вмінь і навичок самостійного наукового дослідження на певну тему, творчо перероблені на основі знайомства з науковою та методичною літературою, оригінальними текстами, аналізу та узагальнення матеріалу, формулювання власних висновків і пропозицій. Етапи виконання КП:

• 1 етап 7 тиждень – студенти зобов’язані показати Вступ, Список літератури, 1 розділ.
• 2 етап 13–14 тиждень – захист КП. Захист роботи здійснюється відповідно до графіка навчального процесу.

При виконанні  курсової роботи студент не тільки глибше вивчає найбільш складні проблеми навчальної дисципліни, але й вчиться доповідати про результати своєї праці, набуває навички в оформленні документації.

Тему курсового проекту студент може отримати від викладача, здійснити вибір самостійно із запропонованого переліку, чи запропонувати свою тему  в обсязі навчальної програми, попередньо узгодивши її з викладачем. «Підбір і вивчення спеціальної літератури» починається зі складання загального уявлення про обрану тему за допомогою конспекту лекцій, навчального посібника, відповідного розділу підручника. Після цього слід серйозну увагу приділити підбору і вивченню літератури за запропонованим списком, що наведений після кожної теми, а також самостійно підібраної внаслідок вивчення бібліографії за обраною тематикою. «План курсової роботи» відображає такі його складові: 

• 1. Вступ – містить сформульовані у стислій формі актуальність, наукову і практичну значимість обраної теми, її місце в структурі курсу, головні питання змісту, відображення досліджуваного питання в літературі та мету дослідження.
• 2. Зміст (основна частина) курсової роботи – складається з розділів та підрозділів, в яких послідовно розкриваються всі питання теми. Назви теми, розділів та підрозділів не повинні повторюватися. 
• 3. Висновки – наводиться підсумок дослідження, перераховуються ключові питання, надаються оцінки проаналізованого матеріалу, пропозиції чи рекомендації з досліджуваної тематики, наукове та практичне значення проведеної роботи. Результати дослідження повинні бути сформульовані чітко і лаконічно.
• 4. Список використаної літератури містить джерела, які використовувались при написанні реферату, і не входить у загальну кількість сторінок, хоча і підлягає нумерації.

«Викладення змісту курсової роботи» передбачає відповідність між змістом та її планом, узагальнення та систематизацію зібраного матеріалу, аналітичне викладення різних концепцій, власне розуміння даного питання, тощо. Слід звернути увагу студента на необхідність творчої переробки використаної літератури та аргументованого, конкретного викладу основних теоретичних положень. Цитати з літературних та наукових джерел в автентичному формулюванні наводяться з метою зробити зрозумілішими свої твердження або  для  посилання  на  погляди   іншого   автора, вони обов’язково супроводжуються посиланнями на ці джерела. «Оформлення курсової робти» містить вимоги і приклади оформлення титульного листу і сторінок тексту, її складових частин, списку використаної літератури. «Усний виклад курсової роботи» містить рекомендації відносно складання доповіді в стислій тезовій форми.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається навчальним планом з урахуванням специфіки та змісту дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми 

Самостійна робота складає 74 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 24 годин;
• підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 25 години;
• виконання курсової роботи – 25 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 30 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: у 1 модулі – вирішення практичних завдань на ПЗ (10 балів), активна робота на практичному занятті (8 балів),; КР – 2 бали; у 2 модулі – вирішення практичних завдань на ПЗ (11 балів), активна робота на практичному занятті (6 балів), КП – 3 бали.  

Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 5 балів (2 бали в семестровому модулі 1 та 3 бали в семестровому модулі 2), які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики КР та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 КР оцінюється максимум у 2 бали, етап 3 та 4 – 3 бали за представлення результатів роботи через доповідь та відповідь на додаткові запитання під час захисту. Підсумковим контролем з дисципліни є залік.  Оцінка за залік складається з накопичувальних балів за два модульних семестри на практичних заняттях, виконання модульних контрольних робіт. Форма проведення – устна. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекцій, практичних занять та лабораторних занять здійснювати телефонні дзвінки забороняється. 

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.

Откройте для себя искусство, культуру и историю Украины

Искусство и культура

24 ноября 2022 г.

min read

Дмитрий Шоломко

Директор Google, Украина

Софийский собор, Киев

Сегодня мы запускаем Ukraine is Here, новую коллекцию в Google Arts & Culture, которая позволяет каждому открыть для себя богатую культуру и традиции моей страны. Эта демонстрация непоколебимого духа Украины является результатом сотрудничества между Министерством культуры и информационной политики Украины и 10 другими партнерами, в том числе Национальным художественным музеем Украины, Национальным центром народной культуры «Музей Ивана Гончара» и Музеем театра, музыки. и кино Украины.

Наша работа с учреждениями культуры Украины началась пять лет назад с целью сделать культуру моей родины более доступной для всех и везде с помощью технологий. И сегодня, благодаря местным партнерам — и несмотря на множество проблем — мы можем донести до мировой аудитории больше сокровищ, историй и артистов из Украины. Эта уникальная коллекция представляет аутентичные и интерактивные истории об украинской культуре, искусстве, архитектуре и ландшафте с помощью музыки, видео, снимков Street View, собранных до войны, 3D-моделей и виртуальных галерей — впервые все в одном месте.

Чудеса архитектуры

Откройте для себя известные и более скрытые жемчужины столицы Киева, такие как уникальный особняк в стиле модерн, Дом с химерами или достопримечательности, внесенные в список Всемирного наследия ЮНЕСКО. Среди них знаменитые деревянные церкви и Резиденция митрополитов Буковины и Далмации, раскинувшаяся на 12 гектарах в северо-западной части Черновцов.

Захватывающая дух природа

Подсолнухи, или соняшник , выращивают в Украине с середины 18 века, и их присутствие в деревнях и сельской местности сделало подсолнух неофициальным национальным символом. Но Украина может предложить больше природной красоты. Более 600 000 квадратных километров занимают великолепные национальные парки и биосферные заповедники. Насладитесь захватывающим видом с высоты птичьего полета на скалы Довбуша, гору Маковица или Ужанский парк, расположенные в Восточных Карпатах, на территории, покрытой самыми большими и старыми дубами в Украине, а также древними буковыми лесами — все это находится под защитой ЮНЕСКО.

Исторические места в 3D

Сохранение архитектуры — еще одна ключевая часть этого проекта. В сотрудничестве с Skeiron, небольшой украинской командой экспертов по сохранению, мы демонстрируем более 40 архитектурных 3D-моделей в Google Arts & Culture и Google Search. К таким культурным достопримечательностям относятся Софийский собор, замок Паланок и Национальная опера Украины. Благодаря усилиям Skeiron по оцифровке, выполненным до начала войны, некоторые из этих данных представляют собой устойчивый рекорд для недавно поврежденных объектов наследия, таких как колокольня Успенского собора в Харькове. Вы также можете узнать, как местные команды и бюро Balbek разработали дизайн убежища для защиты статуй.

Виртуальные выставки

Совершите экскурсию, чтобы увидеть знаковые работы украинских художников в шести виртуальных выставочных пространствах, которые воспевают наше богатое наследие, например, Тимофей Бойчук «Вокруг яблони», который объединяет византийские традиции, украинский фольклор и современный стиль.

Прогуляйтесь по галереям, чтобы увидеть портреты, изображения пушистых и пернатых друзей в классическом и традиционном искусстве, произведения авангарда, а также красивую украинскую архитектуру и пейзажную живопись. Полюбуйтесь искусством Александры Экстер, Сони Делоне или Виктора Пальмова. Подойдя поближе, вы увидите их картины в мельчайших деталях и сможете узнать больше о каждом из них. Также можно увидеть, как некоторые из этих произведений искусства выглядят в натуральную величину, в вашей собственной комнате, используя Art Projector через наше приложение Google Arts & Culture, в котором используется технология дополненной реальности.

Многовековые традиции

Откройте для себя украинские сезонные народные обряды и праздничные традиции, которые тесно связаны с аграрным образом жизни и восходят к языческим верованиям славян. Присоединяйтесь к купальскому обряду или шествию кустарного обряда, первоначально называвшегося Водиння Куста. Попробуйте приготовить вильковскую уху — рыбное блюдо бессарабской кухни, посмотрите, как делают писанки — украинские пасхальные яйца, украшенные традиционными пасхальными символами с помощью воска и красок, или послушайте музыкальные номера.

10:25

Полифонический проект

Современные ремесла

Если вам интересно, кто поддерживает все эти традиции, узнайте о людях, которые этим занимаются. Благодаря уникальному сочетанию дизайнерского мышления, глубоких этнографических исследований и художественного мастерства создаются изделия ручной работы, которые идеально соответствуют современным потребностям — например, пальто из Карпат, которые многие украинцы носят зимой.

10:25

Мастера проекта Gunia

Украинское наследие, сегодня и завтра

Эта инициатива позволяет людям открыть для себя богатую историю, великолепные места и природные достопримечательности нашей прекрасной страны, включая нашу очаровательную столицу Киев, история которой насчитывает более 1500 лет. Мы гордимся тем, что запускаем эту коллекцию, и по мере продвижения вперед мы продолжим работать с партнерами, чтобы обогащать ее.

Узнайте больше на сайте goo.gle/ukraine или в мобильном приложении Google Arts & Culture для iOS и Android.

ОПУБЛИКОВАНО В:

Блог: #ARTvsWAR: прошлое, настоящее и будущее украинской культуры

С древних времен на территории современной Украины существовали исключительно развитые культуры. Ни история, ни усилия по уничтожению украинского культурного наследия во времена Российской империи и Советского Союза не смогли уничтожить его самобытность. С 24 февраля 2022 года, когда Россия начала полномасштабное вторжение в Украину, украинцы снова борются за право на существование и сохранение своей культуры и самобытности. Широкая российская пропаганда поставила под сомнение само существование украинской культуры, а российская агрессия нацелена на все украинское: людей, язык и культуру, как и во времена Российской империи и СССР. В этом блоге я стремлюсь развенчать мифы о несуществующей украинской культуре и доказать, что, наоборот, она уникальна и самобытна.

Архитектура

Прежде всего, Украина славится своей выдающейся архитектурой. Архитектурная традиция на территории Украины прошла долгий исторический путь развития. Древнейшие памятники находятся на побережье Черного моря, относятся к VIII-VII векам до н.э. (Фира, Ольвия, Херсонес, Феодосия, Пантикапеи, Фанагория и др.). Как и в других частях Европы, украинская архитектура была пропитана характерными чертами каждого исторического периода, от готики (Латинский собор во Львове, церковь Святого Варфоломея в Дрогобыче) до ренессанса (Черный дом и башня Корнякта во Львове). , Классицизм ( Николаевская обсерватория , Церковь Рождества Христова в Киеве, Дворец Потоцких в Тульчине, Свято-Вознесенский собор города Изюма, пострадавший во время боев за Изюм во время русского вторжения в 2022 г.), Романтизм (Дворец Витта в Одессе, Церковь Преображенского в Мошнах) и др.

Особого внимания заслуживает украинское (или казацкое) барокко. Украинское барокко — это невероятно изысканная смесь этнических элементов с привнесенными европейскими. Почему он называется «Казак»? Ведь казаки активно участвовали как в церковном, так и в гражданском строительстве и способствовали возникновению многих гражданских построек: коллегий, магистратур, жилых домов, воинских контор. Первым образцом стиля украинского барокко стала церковь Святого Ильи в Суботове, построенная по заказу гетмана Войска Запорожского Богдана Хмельницкого. Еще черты этого стиля прослеживаются в экстерьере Михайловского Златоверхого монастыря (Киев), Екатерининского собора (Чернигов), Троицкого монастыря (Чернигов), Спасо-Преображенского собора (Изюм) и других.

Михайловский Златоверхий монастырь в Киеве
© Shutterstock

Всего в Список всемирного наследия ЮНЕСКО включено семь объектов Украины:

– Софийский собор и прилегающий к нему монастырский комплекс Киево-Печерская Лавра (Киев)

– исторический центр Львова

– геодезическая дуга Струве (Хмельницкая и Одесская области)

– первобытные буковые и старовозрастные леса Карпат и других регионов Европы (Закарпатская, Львовская, Ивано-Франковская и Хмельницкая области)

– Резиденция митрополитов Буковинских и Далматских (г. Черновцы)

– Деревянные храмы Прикарпатья (Львовская, Ивано-Франковская и Закарпатская области)

– Древний город Херсонес Таврический и его Хора (Севастополь)

По состоянию на 10 октября 2022 г. ЮНЕСКО подтвердила ущерб, нанесенный войной 201 объекту, в том числе 86 религиозным объектам, 13 музеям, 37 историческим зданиям, 37 культурным зданиям, 18 памятникам и 10 библиотекам, большинство из которых находится в Донецкая и Харьковская области. В ходе одной из последних массированных атак на Украину 10 октября был нанесен удар по историческому центру Киева. Среди поврежденных зданий были Музей Ханенко, Национальный музей Тараса Шевченко, Киевский городской Дом учителя, Национальный университет имени Тараса Шевченко и Киевская художественная галерея. Когда пропаганде не удается убедить, что украинской культуры не существует, русские пытаются уничтожить ее ракетами. К сожалению, мы должны признать, что из-за постоянного разрушения наших культурных объектов мы теряем наше культурное наследие, самобытность и историю. Именно поэтому украинский народ делает все, чтобы сохранить его. Они засыпают памятники мешками с песком, коллективно ликвидируют повреждения от бомб и строят планы восстановления поврежденных зданий.

Вид на здание, которое, по словам городских властей и местных жителей, было повреждено в результате недавнего обстрела, в то время как российское вторжение в Украину продолжается, в Харькове, Украина, 4 марта 2022 года. © ReutersПамятник основателю города герцогу де Ришелье покрыт мешками с песком. для защиты во время вторжения России в Украину, в центре Одессы, Украина, 9 марта 2022 г. © Reuters

Музыка

Музыка всегда играла жизненно важную роль в поощрении и повышении морального духа украинского народа. Он также обладает способностью объединять людей разными способами. Сегодня мы наблюдаем рост популярности украинских народных песен. Многие слышали украинскую народную песню «Ой у лузи червона калина» («На лугу красная калина»). Ныне он набрал новую волну популярности после выступления Андрея Хливнюка в первые дни российского вторжения и кавер-версии, исполненной в поддержку Украины культовой группой Pink Floyd, «Hey, Hey, Rise Up!» (послушать эту песню в исполнении звезд украинской эстрады можно здесь: https://www. youtube.com/watch?v=EV_vT0Vud5Q). Как и столетия назад, украинский народ вынужден бороться за свою свободу, и эта народная песня вселяет надежду и ободрение, как и их предкам. Первая музыкальная версия произведения, близкая к современному тексту, была создана известным поэтом и режиссером Степаном Чарнецким в 1914 за спектакль «Солнце разорения», посвященный строительству украинской государственности. Некоторые говорят, что первый куплет похож на один из куплетов старинной казачьей песни «Разлились крути бережечки». Поэтика текста проста, но символична. Красная калина в фольклоре обычно сравнивается с девушкой, как и само государство Украина. Так в песне «Калину поднимем» песня обещает поднять государство, восстановить Украину из пепла.

Во многих современных украинских песнях также присутствуют элементы фольклора. Все участники из Украины, которые выиграли или заняли призовые места на Евровидении, использовали этнический стиль, уникальный для украинской музыкальной культуры, и это произвело впечатление на всю Европу. Руслана, победительница 2004 года, играла на легендарном галицком инструменте трембите; песня электрофолк-группы Go-A, занявшая пятое место в 2021 году, содержит элементы украинской народной музыки, такие как «белый голос», что является аутентичным вокальным приемом. Победившая в этом году песня «Стефания» Калушского оркестра, в которой хип-хоп сочетается с украинскими народными инструментами, в частности, дудкой и тылинкой, стала первым рэп- и первым украиноязычным треком, победившим в конкурсе. Это еще раз доказывает, что украинская культура представляет интерес для всего мира и ее нужно сохранять и активно развивать.

ФОТО НА ФАЙЛ: Калушский оркестр из Украины позирует фотографам после победы на конкурсе песни «Евровидение-2022», Турин, Италия, 15 мая 2022 года. © Reuters

Art

его изобразительное искусство, отражающее видение и эстетические устремления его народа. Известным украинским художникам удалось совместить украинскую самобытность и европейский стиль. Одна из самых выдающихся художниц – Мария Примаченко, народная художница, работавшая в стиле наив. На ее картинах изображены народные сказки, мистические существа, дивные растения и борьба добра со злом. Работая на протяжении всего 20-го века, на ее искусство сильно повлияли тяготы двух мировых войн, холодной войны и Чернобыльской катастрофы. Однако в ее картинах всегда присутствует ощущение неразрывного единства природы. Ее работа «Голубка расправила крылья и просит мира» стала символом украинского протеста в Европе. Не менее замечателен другой украинский художник Иван Марчук. Международная академия современного искусства в Риме приняла Ивана Марчука в ряды «Золотой гильдии» и избрала его почетным членом научного совета академии. Он также включен в британский рейтинг «Сто гениев современности», в 72 ^и место. Он известен как создатель техники «плионтанизма», которая характеризуется высоким уровнем детализации мазков, которые как бы переплетаются друг с другом.

Тем не менее, во время полномасштабного российского вторжения в Украину русские неоднократно наносили удары по музеям и галереям и похищали редкие коллекции. Российские оккупанты вывезли экспонаты почти из 40 украинских музеев. Ущерб от разграбления и уничтожения культурных ценностей оценивается в сотни миллионов долларов. В интервью Associated Press министр культуры Украины Александр Ткаченко сообщил, что бесценную гуннскую диадему россияне забрали из Мелитопольского городского краеведческого музея. Более 2000 экспонатов украдено российскими военными из музеев Мариуполя. Среди украденных предметов — старинные иконы, уникальный рукописный свиток Торы и 200-летняя Библия. Кроме того, оккупанты забрали работы художников Архип Куинджи и Иван Айвазовский. Коллекция из 25 работ Марии Примаченко едва не сгорела, когда российские военные обстреляли музей в селе Иванково Киевской области.

ЛЬВОВ, УКРАИНА – 27 ИЮЛЯ 2022 г. – Посетители присутствуют на открытии выставки «Мария Примаченко: Дарю Украине» в Национальном музее Андрея Шептицкого во Львове, Западная Украина. Произведения из частной коллекции украинского искусствоведа, академика Эдуарда Дымшица освещают последнее десятилетие творческой жизни выдающейся украинской художницы-наива Марии Примаченко (1908/1909-1997). © Лысейко Маркиян/Укринформ/АБАКА через Reuters Connect

Embroidery

Особого внимания заслуживает и традиционная одежда. Обычно они украшены вышивкой. В некоторых регионах вышивка отличается особой техникой и палитрой. В последнее время одежда с традиционной украинской символикой вырвалась за пределы страны и завоевала популярность во всем мире. Вита Кин, украинский модельер и создатель платьев с вышивкой, представила в этом году капсульную коллекцию в сотрудничестве с Gucci Vault. В капсулу вошли платья, дополненные национальными орнаментами и узорами. Еще один талантливый украинский дизайнер – Лилия Пустовит. Ее шедевры всегда востребованы, и именно она изменила стереотипы об этничности в моде, своими коллекциями отразив фольклорный стиль и темы украинских сакральных символов. В мае этого года Послы европейской молодежи организовали Инициативу диалога ЕС-Украина, посвященную украинскому изобразительному искусству. Жасмин Дарвич, посол европейской молодежи в Молдове, описывает картину «Я украинка».

«Девушка на фото одета в традиционную украинскую одежду с вышивкой. Все мы знаем, что вышивать может не каждый. Вам понадобится мастерство и терпение. Как мы видим, украинцы сегодня являются символом терпения во время войны и отстаивания своей независимости».

Европейский Союз продемонстрировал свою приверженность сохранению украинской культуры. Комиссар ЕС по инновациям, исследованиям, культуре, образованию и молодежи Мария Габриэль, выразив солидарность с украинскими художниками и всеми профессионалами в области культуры, заявила: «Они — бьющееся сердце Украины, и их творчество олицетворяет украинскую историю, самобытность, язык. , и надежды на будущее. Они также являются частью нашей общей европейской идентичности, состоящей из мозаики культур при полном уважении культурного разнообразия». Институты ЕС реализуют различные проекты, чтобы помочь украинцам защитить и развить свою культурную идентичность. Европейский центр компетенций по культурному наследию (4CH) запустил проект «Спасем памятники Украины», чтобы поддержать цифровую документацию украинского культурного наследия, сохранить его память и поддержать будущее восстановление активов после ущерба, нанесенного войной.